ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
Шановні батьки!
- Ви віддаєте в наші руки сердечка своїх дітей. Разом з цим ви покладаєте на нас свої надії, сподівання. І всі неодмінно хочете, щоб дитина з перших днів шкільного життя стала розумною, вміючою писати, читати, рахувати. Але варто пам'ятати, що не кожна дитина може одразу успішно навчатися, та й це не та основна цінність, заради якої живе людина.
- Дитина - Божа іскорка, яка прийшовши в цей світ, несе свою велику місію, має свій шлях, свої думки. Тому перед нами стоїть особливе завдання - РОЗВИТОК І ЗБАГАЧЕННЯ ДУХОВНОГО СВІТУ КОЖНОЇ ДИТИНИ. Це можливо через виховання серця дитини: любов до людей, повага, толерантність, прояв співчуття і вміння радіти за інших.
- Вірте в безмежність вашої дитини і допоможіть їй повірити в свої сили. Це допоможе дитині долати труднощі!
- Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний.
- Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить; хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам'ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду, знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, що згодом кожен з них навчиться читати й рахувати, стане грамотним, але до моменту вступу до школи важливо, щоб дитина мала здатність до навчання. Саме від готовності залежить адаптація малюка до шкільного життя, оволодіння ним навчальною діяльністю, врешті-решт, формування особистості.
- Часто ви вважаєте основними показниками готовності до школи знайомство дитини з літерами, уміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак не тільки це впливає на успішність навчання.
- Важливим етапом підготовки дитини до школи є розвиток дрібної моторики кисті руки. Діти, в яких рука не готова до письма, швидко втомлюються, втрачають бажання писати, вчитися.
- Велике значення в підготовці дитини до навчання відіграє її здоров'я. Робіть все від вас можливе, щоб дитина була здоровою, ситою, загартованою.
- Школа і сім'я. Це один довгий ланцюжок, який здатен побороти всі труднощі. Без вашої допомоги ми не в силі будемо донести до сердець і розуму все те, що ви хочете бачити у своїх дітях. Давайте будемо толерантними, взаємоввічливими, доброзичливими, терплячими, небайдужими до своїх дітей.
- Промине чотири роки, й тоді можна буде з гордістю сказати про результат нашої з вами співпраці, про всі перемоги, здобутки, знання й уміння, яких набули наші діти. Не забувайте:
Школа - Майстерня Людяності;
Школа - Майстерня Гуманності;
Школа - Співтовариство вчителя та учня;
Школа - Храм!
З повагою Ваша перша вчителька
ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
1. Радійте Вашій дитині!
2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина буде говорити так, як Ви. Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.
3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.
4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім'єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.
5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.
6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.
7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства — вміння слухати, бачити, відчувати.
8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчити малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.
9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. Л.С. Виготський відзначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».
10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5, а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.
11. Працюйте над розвитком пам'яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.
12. Запровадьте в сім'ї єдиний режим і дотримуйтеся його виконання (обов'язково всі члени родини).
13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.
14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку малюка є спільність вимог до нього з боку всіх членів родини.
Щоб ваша дитина не потерпала від стресу, спричиненого різкою зміною у житті, рекомендуємо вам скористатись десятьма порадами:
1. Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
2. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
3.Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
4.Прищепіть сину чи дочці найпростіші навички самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
5.Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час. Наприклад, укладатись у ліжко не пізніше дев'ятої години вечора, а прокидатись – о сьомій ранку.
6.Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).
7.Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть її правильно гортати сторінки.
8.Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого та побаченого.
9.У будь-якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
10.Завжди прагніть зрозуміти та підтримати вихователя, вчителя, не критикуйте їх у присутності дитини.
ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА
• Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".
• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
• Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.
• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
• Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.
Готуємо дитину до школи: практичні завдання
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ
ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї
1. Сприятливий мікроклімат у родині.
2.Спільна діяльність членів сім’ї.
3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.
4.Спільний життєвий світогляд.
5 .Оптимістичні настрої родини.
6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).
7. Шанування членів родини, повага до старших.
8. Бережливе ставлення до природи.
9 .Активна участь дітей у сімейному житті.
10. Відсутність насилля в родині.
11. Збереження родинних традицій і звичаїв.
12. Відбір телепередач, інтернет-сайтів.
13. Любов до читання, створення родинної бібліотеки.
21 ЗАПОВІДЬ МОНТЕССОРІ ДЛЯ БАТЬКІВ
Італійка Марія Монтессорі - чудова вчителька, психолог, фізик, лікар. 70-т років її ім'я було забуте у східній Європі і згадувалося лише в працях істориків педагогіки. А в той же час на Заході, в Америці, Азії відкривалися наукові інститути і академії, в яких вивчали і втілювали в життя антропологічні, дидактичні, педагогічні ідеї Марії Монтессорі, і мільйони дітей успішно навчалися в її школах.
Саме Монтессорі-школа занесена до Книги Гіннеса як найчисленніша. У ній навчається більше 22000 дітей, а знаходиться вона в Індії. Кажуть, що таку ж школу, але в Америці, закінчила, наприклад, донька Білла Клінтона. Онуки і правнуки Льва Миколайовича Толстого емігрували в різні країни світу і теж навчалися в Монтессорі-школах. У Нідерландах, Фінляндії та США дитячі сади і школи цього напряму включені в основний державний реєстр офіційних навчальних закладів.
Якщо Ви будете хоча б раз на тиждень перечитувати список заповідей Марії Монтессорі для батьків, то взаємини з дітьми можуть вийти на абсолютно інший якісний рівень:
- Дітей вчить те, що їх оточує.
- Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
- Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
- Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
- Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
- Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
- Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
- Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.
- Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
- Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
- Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.
- Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
- Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
- Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
- Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.
- Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
- Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.
- Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.
- Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.
- Будьте неустанними, роз'яснюючи дитині те, чого раніше вона зрозуміти не могла - допомагайте дитині освоювати те, що не було освоєно раніше, долати недосконалість. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю і тишею, милосердям і любов'ю. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
- У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є у вас самих.
48 ФРАЗ, ЯКІ ПОТРІБНО ГОВОРИТИ ДІТЯМ
Вони вселять у них віру та впевненість у вашій любові. Іноді здається, що підтримати дитину можна тільки словами «молодець, добре!» Насправді таких слів куди більше. Саме вони допомагають дитині відчути, що ви її любите, розумієте і приймаєте. Дитячий та сімейний психолог Катерина Кес уклала список фраз, які сприяють утвердженню дитини.
Покажіть дитині, що вірите в неї:
«Я тобі довіряю».
«Я в тебе вірю».
«Я поважаю твоє рішення».
«Це непросто, але ти зможеш».
«Ти робиш правильно».
«Ти все правильно розумієш».
«Як тобі це вдалося?»
«Навчи мене. Як це в тебе виходить?».
«Ти робиш це краще, ніж я».
«У тебе виходить це краще, ніж у мене».
Зверніть увагу на зусилля і старання дитини:
«Я бачу, ти доклав чимало зусиль».
«Я бачу, як ти старався».
«Виходить дуже добре!»
«Можу уявити, скільки часу на це пішло!»
«Уявляю, як довго ти намагався, щоб це вийшло!»
«Твої старання дають гарний результат!»
«Ти добряче потрудився над цим – і результат чудовий!»
Подякуйте за час, проведений разом:
«Я дуже ціную час, який ми з тобою проводимо разом».
«Я з нетерпінням чекаю, коли ми зможемо знову пограти завтра».
«З тобою дуже цікаво».
«Мені дуже сподобалося, як ми пограли».
«Я рада, що ти вдома».
«З тобою дуже цікаво і приємно грати».
Допоможіть дитині самій оцінити свій результат:
«Що ти думаєш про це?»
«Уявляю, як тобі самому приємно!»
«Що тобі самому тут найбільше подобається?»
«А як ти сам думаєш?»
«А що ти сам про це думаєш?»
«А як тобі здається?»
«А тобі самому як би хотілося?»
Дякуйте дитині за допомогу та внесок:
«Щиро дякую тобі за те, що ти ... (за конкретну справу)».
«Спасибі за те, що ти зробив».
«Спасибі за твоє розуміння».
«Щиро дякую за твою допомогу».
«Ти мені дуже допомагаєш, дякую!»
«Завдяки тобі я закінчила цю роботу швидше».
«Завдяки тобі у нас тепер так чисто».
Скажіть про те, що бачите:
«Ого! Кімната чиста!»
«Дивись-но! Постіль застелена!»
«Які яскраві фарби ти береш!»
«Я бачу, ти дуже постарався!»
«Бачу, що ти сам прибрав зі столу!»
Змалюйте свої відчуття:
«Я дуже люблю вчитися і гратися з тобою».
«Радію, коли ти вдома».
«Я відчуваю, що ми з тобою як одна команда».
«Мені дуже приємно, коли ти так говориш».
«Я така щаслива, що ти у нас є».
«Мені дуже приємно, коли ти мені допомагаєш».
ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ВЧИТИСЯ?
Навчання в школі - один з найбільш складних і відповідальних моментів в
житті дітей, як в соціально-психологічному, так і фізіологічному плані.
Змінюється усе життя дитини : усе підкоряється навчанню, школі,
шкільним справам і турботам. Це дуже напружений період, передусім тому,
що школа з перших же днів ставить перед учнем цілий ряд завдань, не
пов'язаних безпосередньо з його досвідом, вимагає максимальної мобілізації
інтелектуальних і фізичних сил.
Щоб зберегти у дитини бажання вчитися, прагнення до знань, необхідно
навчити його добре вчитися. Усі батьки мріють, щоб їх діти добре вчилися.
Але деякі батьки вважають, що, віддавши дитину до школи, можна
полегшено зітхнути: тепер усі проблеми, пов'язані з навчанням, повинна
вирішувати школа. Звичайно ж, школа не відмовляється від своїх обов'язків.
Ця справа не лише школи, але і батьків. Ми, учителі, пояснюємо дітям
прийоми роботи, а як засвоїла дитина ці прийоми як вона їх використовує і
чи використовує взагалі, залишається поза увагою учителя. А у батьків є
повна можливість проконтролювати свою дитину. Вони можуть надати ту
допомогу, яку не може зробити учитель.
Особливе значення в цьому випадку має співпраця батьків і вчителя,
узгодження їх дій. Ще К.Д. Ушинський говорив, що саме на початковому етапі
навчання батьки повинні максимально опікати своє дитя. Їх завдання - навчити
правильно вчитися. Тому питання "Як допомогти дитині добре вчитися" я виношу
на батьківські збори. Зусилля сім'ї і школи у вирішенні цієї проблеми - єдині.
Допомога дітям має бути ефективною, грамотною і повинна йти в трьох
напрямах:
- організація режиму дня;
- контроль за виконанням домашніх завдань;
- привчання дітей до самостійності.
Організація режиму дня дозволяє дитині:
- легше впоратися з учбовим навантаженням;
- захищає нервову систему від перевтоми, тобто зміцнює здоров'я.
У 20% школярів погане здоров'я – причина неуспішності. Тому привчайте
дітей до дотримання режиму дня; раціональному харчуванню; домагайтеся,
щоб вранці дитина виконувала ранкову гімнастику; займалася спортом;
бувала на свіжому повітрі не менше 3,5 години.
Точний розпорядок занять - це основа будь-якої праці. Необхідно включати
в режим дня щоденне виконання домашніх обов'язків (купівля хліба, миття
посуду, винесення сміття і так далі). Їх може бути трохи, але треба, щоб
діти виконували свої обов'язки постійно. Привченій до таких обов'язків
дитині не доведеться нагадувати, щоб вона прибрала свої речі, вимила посуд
і так далі .
Абсолютно необхідно, щоб в режим дня було включено щоденне читання
книг. Бажано в один і той же час. Учень, що добре читає, швидше розвивається,
швидше опановує навички грамотного письма, легше справляється з
рішенням завдань. Добре, якщо ви проситимете переказати, що прочитала
дитина (розповідь, казку). При цьому дорослі зможуть виправити мовні
помилки, неправильно вимовлені слова. Таким чином, діти вчитимуться виражати
свої думки.
Важливе питання в організації режиму дня - це організація дозвілля. Важливо
не залишати дитину без нагляду, а дати можливість займатися улюбленою
справою у вільний від навчання час. Особливу увагу слід приділяти
перебуванню на свіжому повітрі (до 3,5 г. у день), адже у дітей велика
потреба в русі.
Необхідно правильно організувати сон. Денний сон - 1 година. (Якщо дитина
не спить, перезбудилася, нехай полежить, послухає казку.) Лягати спати
треба о 21 годині. Хороший, спокійний сон - це основа здоров'я.
Потурбуйтеся, щоб після вечері дитина не перезбуджувалася, не дивилася
"страшні фільми", не грала в шумні ігри. Усе це відіб'ється на сні, на
самопочутті дитини.
Добре прогулятися перед сном 30-40 хв. Якщо дитина спить, стежте, щоб
голосно не звучав телевізор, радіо. Погасіть світло, говоріть тихіше.
Часто батьки йдуть на поводу у дітей, миряться з капризами дитини :
діти беруть участь в «застольях», лягають пізно спати. Це неприпустимо.
Тут треба проявити твердість. Ви повинні пам'ятати, що тепер у вас учень,
і не заважати йому.
Часто батьки не помічають, що заважають дітям: голосно розмовляють,
включають телевізор. Іноді батьки роблять за дітей уроки. В цьому випадку
страждає моральність. Діти звикають до брехні і лицемірства.
Ви не повинні забувати, що в силу вікових особливостей школярі погано
перемикаються з одного виду роботи на інший. Наприклад, сяде дитина
малювати, батьки посилають в магазин. Треба дати час на перемикання.
Інакше внутрішнє небажання може супроводжуватися грубістю.
Запам'ятайте: всяке необгрунтоване перемикання з одного виду роботи на
інший може виробити погану звичку: не доводити справу до кінця.
Напрям допомоги - контроль за виконанням домашніх завдань. Контроль має
бути систематичним, а не від випадку до випадку і не обмежуватися
питаннями:
- які оцінки?
- чи виконав уроки?
Після ствердної відповіді батьки займаються своїми справами, не
контролюючи дітей. Деякі батьки не контролюють дітей взагалі, пояснюючи
це нестачею часу, зайнятістю. В результаті діти не засвоюють матеріал,
роботи виконуються недбало, брудно, пропуски починають накопичуватися,
що може привести до інтелектуальної пасивності дитини. Вона не розуміє
питань учителя, відповідей товаришів. Їй стає не цікаво на уроці, вона не
намагається розумово працювати, а небажання напружуватися подумки
переростає в звичку, тобто розвивається інтелектуальна пасивність. Що
приводить дитину до небажання вчитися.Тому допомога дітям повинна
виявлятися своєчасно. Інакше пропуски в знаннях накопичуватимуться, а
ліквідовувати їх потім буде просто неможливо.
Тобто контроль має бути постійним, щоденним, особливо в початковій
школі. Якомога більше вимогливості до дітей і якомога більше поваги.
Контроль має бути ненав'язливим і тактовним. На перших порах маленький
учень потребує вашої допомоги, в тому, щоб і нагадати йому про уроки і
навіть, можливо, посидіти поряд з ним, поки він їх зробить. Ці перші його
шкільні кроки надзвичайно важливі: від них залежить, можливо, усе його
шкільне життя. Дуже важливо контролювати не кінцевий продукт їх праці,
а сам процес. Тобто важливо не просто проконтролювати результат
роботи, а проконтролювати як дитина виконувала цю роботу, допомогти
здолати труднощі в роботі.
Добре якби ви цікавилися:
- що вивчала дитина сьогодні в школі;
- як вона зрозуміла матеріал;
- як вона може пояснити, довести ті дії, що виконувала.
При роботі з дітьми важливо не натаскувати їх в окремих уміннях і
навичках, а учити їх роздумувати самостійно, аналізувати, доводити,
звертаючись до вас за порадою і допомогою. Контроль - це організація
допомоги для ліквідації
якихось пропусків, труднощів. Для молодших школярів характерно, що вони
спочатку щось роблять, а потім думають. Тому необхідно привчати дітей
до планування майбутньої роботи.
ТЕСТ І "ЯКІ ВИ БАТЬКИ" Варіанти відповідей: "так", "ні", "не знаю".
Навчання в школі - один з найбільш складних і відповідальних моментів в
житті дітей, як в соціально-психологічному, так і фізіологічному плані.
Змінюється усе життя дитини : усе підкоряється навчанню, школі,
шкільним справам і турботам. Це дуже напружений період, передусім тому,
що школа з перших же днів ставить перед учнем цілий ряд завдань, не
пов'язаних безпосередньо з його досвідом, вимагає максимальної мобілізації
інтелектуальних і фізичних сил.
Щоб зберегти у дитини бажання вчитися, прагнення до знань, необхідно
навчити його добре вчитися. Усі батьки мріють, щоб їх діти добре вчилися.
Але деякі батьки вважають, що, віддавши дитину до школи, можна
полегшено зітхнути: тепер усі проблеми, пов'язані з навчанням, повинна
вирішувати школа. Звичайно ж, школа не відмовляється від своїх обов'язків.
Ця справа не лише школи, але і батьків. Ми, учителі, пояснюємо дітям
прийоми роботи, а як засвоїла дитина ці прийоми як вона їх використовує і
чи використовує взагалі, залишається поза увагою учителя. А у батьків є
повна можливість проконтролювати свою дитину. Вони можуть надати ту
допомогу, яку не може зробити учитель.
Особливе значення в цьому випадку має співпраця батьків і вчителя,
узгодження їх дій. Ще К.Д. Ушинський говорив, що саме на початковому етапі
навчання батьки повинні максимально опікати своє дитя. Їх завдання - навчити
правильно вчитися. Тому питання "Як допомогти дитині добре вчитися" я виношу
на батьківські збори. Зусилля сім'ї і школи у вирішенні цієї проблеми - єдині.
Допомога дітям має бути ефективною, грамотною і повинна йти в трьох
напрямах:
- організація режиму дня;
- контроль за виконанням домашніх завдань;
- привчання дітей до самостійності.
Організація режиму дня дозволяє дитині:
- легше впоратися з учбовим навантаженням;
- захищає нервову систему від перевтоми, тобто зміцнює здоров'я.
У 20% школярів погане здоров'я – причина неуспішності. Тому привчайте
дітей до дотримання режиму дня; раціональному харчуванню; домагайтеся,
щоб вранці дитина виконувала ранкову гімнастику; займалася спортом;
бувала на свіжому повітрі не менше 3,5 години.
Точний розпорядок занять - це основа будь-якої праці. Необхідно включати
в режим дня щоденне виконання домашніх обов'язків (купівля хліба, миття
посуду, винесення сміття і так далі). Їх може бути трохи, але треба, щоб
діти виконували свої обов'язки постійно. Привченій до таких обов'язків
дитині не доведеться нагадувати, щоб вона прибрала свої речі, вимила посуд
і так далі .
Абсолютно необхідно, щоб в режим дня було включено щоденне читання
книг. Бажано в один і той же час. Учень, що добре читає, швидше розвивається,
швидше опановує навички грамотного письма, легше справляється з
рішенням завдань. Добре, якщо ви проситимете переказати, що прочитала
дитина (розповідь, казку). При цьому дорослі зможуть виправити мовні
помилки, неправильно вимовлені слова. Таким чином, діти вчитимуться виражати
свої думки.
Важливе питання в організації режиму дня - це організація дозвілля. Важливо
не залишати дитину без нагляду, а дати можливість займатися улюбленою
справою у вільний від навчання час. Особливу увагу слід приділяти
перебуванню на свіжому повітрі (до 3,5 г. у день), адже у дітей велика
потреба в русі.
Необхідно правильно організувати сон. Денний сон - 1 година. (Якщо дитина
не спить, перезбудилася, нехай полежить, послухає казку.) Лягати спати
треба о 21 годині. Хороший, спокійний сон - це основа здоров'я.
Потурбуйтеся, щоб після вечері дитина не перезбуджувалася, не дивилася
"страшні фільми", не грала в шумні ігри. Усе це відіб'ється на сні, на
самопочутті дитини.
Добре прогулятися перед сном 30-40 хв. Якщо дитина спить, стежте, щоб
голосно не звучав телевізор, радіо. Погасіть світло, говоріть тихіше.
Часто батьки йдуть на поводу у дітей, миряться з капризами дитини :
діти беруть участь в «застольях», лягають пізно спати. Це неприпустимо.
Тут треба проявити твердість. Ви повинні пам'ятати, що тепер у вас учень,
і не заважати йому.
Часто батьки не помічають, що заважають дітям: голосно розмовляють,
включають телевізор. Іноді батьки роблять за дітей уроки. В цьому випадку
страждає моральність. Діти звикають до брехні і лицемірства.
Ви не повинні забувати, що в силу вікових особливостей школярі погано
перемикаються з одного виду роботи на інший. Наприклад, сяде дитина
малювати, батьки посилають в магазин. Треба дати час на перемикання.
Інакше внутрішнє небажання може супроводжуватися грубістю.
Запам'ятайте: всяке необгрунтоване перемикання з одного виду роботи на
інший може виробити погану звичку: не доводити справу до кінця.
Напрям допомоги - контроль за виконанням домашніх завдань. Контроль має
бути систематичним, а не від випадку до випадку і не обмежуватися
питаннями:
- які оцінки?
- чи виконав уроки?
Після ствердної відповіді батьки займаються своїми справами, не
контролюючи дітей. Деякі батьки не контролюють дітей взагалі, пояснюючи
це нестачею часу, зайнятістю. В результаті діти не засвоюють матеріал,
роботи виконуються недбало, брудно, пропуски починають накопичуватися,
що може привести до інтелектуальної пасивності дитини. Вона не розуміє
питань учителя, відповідей товаришів. Їй стає не цікаво на уроці, вона не
намагається розумово працювати, а небажання напружуватися подумки
переростає в звичку, тобто розвивається інтелектуальна пасивність. Що
приводить дитину до небажання вчитися.Тому допомога дітям повинна
виявлятися своєчасно. Інакше пропуски в знаннях накопичуватимуться, а
ліквідовувати їх потім буде просто неможливо.
Тобто контроль має бути постійним, щоденним, особливо в початковій
школі. Якомога більше вимогливості до дітей і якомога більше поваги.
Контроль має бути ненав'язливим і тактовним. На перших порах маленький
учень потребує вашої допомоги, в тому, щоб і нагадати йому про уроки і
навіть, можливо, посидіти поряд з ним, поки він їх зробить. Ці перші його
шкільні кроки надзвичайно важливі: від них залежить, можливо, усе його
шкільне життя. Дуже важливо контролювати не кінцевий продукт їх праці,
а сам процес. Тобто важливо не просто проконтролювати результат
роботи, а проконтролювати як дитина виконувала цю роботу, допомогти
здолати труднощі в роботі.
Добре якби ви цікавилися:
- що вивчала дитина сьогодні в школі;
- як вона зрозуміла матеріал;
- як вона може пояснити, довести ті дії, що виконувала.
При роботі з дітьми важливо не натаскувати їх в окремих уміннях і
навичках, а учити їх роздумувати самостійно, аналізувати, доводити,
звертаючись до вас за порадою і допомогою. Контроль - це організація
допомоги для ліквідації
якихось пропусків, труднощів. Для молодших школярів характерно, що вони
спочатку щось роблять, а потім думають. Тому необхідно привчати дітей
до планування майбутньої роботи.
ТЕСТ І "ЯКІ ВИ БАТЬКИ"
Варіанти відповідей: "так", "ні", "не знаю".
1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте "вибухом", а потім шкодуєте про це?
2. Деколи ви вдаєтеся по допомогу або порад інших осіб, коли не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини?
3. Ваша інтуїція і досвід – кращі порадники у вихованні дитини.
4. Деколи вам трапляється довіряти дитині секрет, який нікому іншому не розказали б.
5. Вас ображає негативна думка інших людей про вашу дитину?
6. Вам траплялося просити у дитини вибачення за свою поведінку?
7. Чи вважаєте ви, що дитина не повинна мати секретів від своїх батьків?
8. Помічаєте ви між своїм характером і характером дитини різницю, яка іноді приємно дивує вас?
9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини.
10. Чи можете утриматися від купівлі цікавої іграшки для дитини (навіть, якщо маєте гроші) тому, що знаєте: вдома їх є багато?
11. Ви знаєте, що до певного віку кращий виховний аргумент для дитини — фізичне покарання (пасок).
12. Ваша дитина саме така, про яку ви мрієте.
13. Ваша дитина завдає вам більше турбот, аніж радощів.
14. Чи здається вам, що ваша дитина навчає вас по-новому думати, поводитися?
15. Чи бувають у вас прикрощі з вашою дитиною?
Обробка результатів: за кожну відповідь "так" на запитання 2,4, 6, 8, 10, 12,14 і за кожну відповідь "ні" на запитання 1, З, 5, 7, 9, 11, 13 і 15 нарахуйте собі по 10 балів, за кожну відповідь "не знаю" на будь-яке запитання — по 5 балів. Підрахуйте загальну суму.
100-150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння своєї дитини. Ваші судження і погляди — добрі союзники у розв'язанні різних виховних проблем. Якщо й на практиці ваша поведінка відкрита, сповнена терплячості, вас можна визнати за приклад для наслідування. До ідеалу вам не вистачає одного невеличкого кроку. Ним може стати думка вашої дитини. Ризикніть, спробуйте її з'ясувати.
50-99 балів. Ви — на правильному шляху до кращого розуміння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з дитиною ви маєте розв'язати, починаючи з себе. І не намагайтеся виправдовуватися браком часу або характером вашої дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте реальний вплив, а тому спробуйте це використати. Не забувайте, що розуміти — не завжди приймати. Не лише дитину, а й власну особистість.
0-49 балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, аніж вам, оскільки її мати не стала другом і провідником на важкому шляху здобуття життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви й справді хочете щось зробити для своєї дитини, спробуйте інакше. Можливо, ви знайдете когось, хто вам у цьому допоможе своєчасними порадами. Це нелегко, зате у майбутньому обернеться вдячністю і щасливим життям вашої дитини.
ТЕСТ ІІ "ЯКІ ВИ БАТЬКИ?"
Позначте фрази, які часто використовуєте, спілкуючись з дитиною.
1. Скільки разів тобі повторювати!
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації...
3. Не знаю, що б я без тебе робила
4. І в кого ти такий удався?!
5. Які у тебе чудові друзі!
6. Ну на кого ти схожий?!
7. Ти моя опора і помічник!
8. Ну що за друзі в тебе?!
9. Про що ти тільки думаєш?
10. Який ти в мене розумний!
11. А ти як вважаєш?
12. У всіх діти як діти, а ти...
13. Який ти у мене кмітливий!
Відповіді 1, 2, 4, 6, 8, 9, 12 — 2 бали;
3, 5,7, 10, 11, 13 - 1 бал.
Підрахуйте кількість одержаних балів.
7—8 балів Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає Вас. Ваші стосунки благотворно впливають на становлення її особистості.
10—9 балів Ви непослідовні у взаєминах з дитиною.Вона поважає Вас,
хоча і не завжди з Вами відверта.На її розвиток впливають здебільшого
випадкові обставини.
10—12 балів Вам необхідно уважно ставитися до дитини. Розвиток дитини
залежить більше від випадковості, ніж од Вас.
13—14 балів Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між Вами і
дитиною існує недовір'я. Постарайтеся приділити дитині більше уваги,
враховувати її запити та інтереси.
Позначте фрази, які часто використовуєте, спілкуючись з дитиною.
1. Скільки разів тобі повторювати!
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації...
3. Не знаю, що б я без тебе робила
4. І в кого ти такий удався?!
5. Які у тебе чудові друзі!
6. Ну на кого ти схожий?!
7. Ти моя опора і помічник!
8. Ну що за друзі в тебе?!
9. Про що ти тільки думаєш?
10. Який ти в мене розумний!
11. А ти як вважаєш?
12. У всіх діти як діти, а ти...
13. Який ти у мене кмітливий!
Відповіді 1, 2, 4, 6, 8, 9, 12 — 2 бали;
3, 5,7, 10, 11, 13 - 1 бал.
Підрахуйте кількість одержаних балів.
7—8 балів Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає Вас. Ваші стосунки благотворно впливають на становлення її особистості.
10—9 балів Ви непослідовні у взаєминах з дитиною.Вона поважає Вас,
хоча і не завжди з Вами відверта.На її розвиток впливають здебільшого
випадкові обставини.
10—12 балів Вам необхідно уважно ставитися до дитини. Розвиток дитини
залежить більше від випадковості, ніж од Вас.
13—14 балів Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між Вами і
дитиною існує недовір'я. Постарайтеся приділити дитині більше уваги,
враховувати її запити та інтереси.
ЗНАЙДІТЬ ДЛЯ НИХ ЧАС У СВОЄМУ ЖИТТІ!
МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ!
МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ!
Немає коментарів:
Дописати коментар